свідчити — чу, чиш, недок., перех. і неперех. 1) Будучи свідком, очевидцем чи обізнаною у певній справі особою, підтверджувати істинність, правильність чого небудь. || Повідомляти, стверджувати що небудь (у книгах, документах). •• Сві/дчити пова/гу (подя/ку … Український тлумачний словник
сьвідчити — сьвідчу, чиш, Пр. Будучи свідком, підтверджувати істинність чого небудь; давати показання на суді як свідок. Сьвідчити під присягом (свідчити під присягою) … Словник лемківскої говірки
кривосвідчити — чу, чиш, недок. Те саме, що лжесвідчити … Український тлумачний словник
досвідчити — (171) зазнати, відчути [MО,V] … Толковый украинский словарь
досвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
засвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
кривосвідчити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
лжесвідчити — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
освідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
пересвідчити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови